Радіосигнали з віддаленого передавача повинні спочатку набувати потужності, а потім перейшовши максімум потужності, слабшати. Це пов'язано з тим, що фокус телескопа рухаеться вздовж неба. Точно кажучі, потужність сигнала повинна зростати а потім слабшати подібно до дзвоноподібної кривої (кривої Гауса або кривої нормального розподілу). Подібність до кривої Гауса є чудовою перевіркою чи належить сигал до згенерованих "десь там" скоріше, чим до простих джерел інтерференції розташованих де-небудь оскільки сигнали земного походження зазвичай представляють собою сигнал постійної потужності. Тест на подібність до кривої Гауса використовується лише для розрізнюючої здатності за чатотою вище або дорівнюючою 0.59 Гц.
На малюнку вище, потужність ("power") вказує наскільки Гаусіана потужніша за шум. Відповідність ("Fit") євимірює наскільки добре зростаюча та спадаюча потужність сигнала відвовідає профілю ідеальній гаусіани. Чим менше значення "відповідності", тим краще вона відповідає ідеальній гаусіані. (Ця відповідність визначається методом найменших квадратів, тобто наскільки дані нашої гаусіани віддалені від ідеальної). Час від часу шум може утворювати сигнали подібні до гаусіан, скринсейвер SETI@home повертає до Берклі тільки гаусіани, що сильніше у 3,2 рази за рівень шуму і які мають відповідніть менше ніж 10.
Для більш детальної інформації про гаусіани дивіться:
- Декілька прикладів графіки гаусіан з накладанням ідеальної гаусіани
- Стаття №4—Multiple Gaussian Detection Search
- Стаття №12—Persistency Checking of Gaussians
Назад на головну сторінку
Copyright ©2003 Pavel Rosen
Украинская Баннерная Сеть
![AURA [z]](http://aurahome.ru/pictures/index/knop33.gif){kind=small}